Орфографічний словник української мови. 2005.
навалений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навалити 1), 2), 4). || нава/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
навалений — на, не, Рс. Накладений як небудь, нагромаджений на купу у великій кількості, безладно скиданий … Словник лемківскої говірки
